Що таке підщелепний лімфаденіт і чому він виникає?
Підщелепний лімфаденіт — це гостре або хронічне запалення лімфатичних вузлів, розташованих у піднижньощелепному трикутнику. Згідно з клінічними рекомендаціями 2026 року, у 95% випадків це вторинний процес, тобто він ніколи не розвивається сам по собі, а є реакцією імунної системи на вогнище запалення в розташованих поруч органах. Лімфовузли виступають біологічними фільтрами: якщо інфекція потрапляє в лімфу, вони затримують патогени, збільшуючись у розмірах. У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) патології присвоєно коди L04 (гострий лімфаденіт) та I88.9 (неспецифічний лімфаденіт), що важливо враховувати при оформленні медичної документації в Іспанії.
Етіологія процесу майже завжди пов'язана з бактеріальною флорою. Основні збудники — золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus) та гемолітичний стрептокок (Streptococcus pyogenes). Однак, враховуючи розташування в Іспанії, важливо пам'ятати про вплив спекотного клімату: високі температури та сухе повітря можуть сприяти зниженню місцевого імунітету слизових, що полегшує проникнення інфекції. У Торрев'єсі, де багато часу проводять на сонці та біля моря, мікротравми шкіри обличчя в поєднанні з потом також можуть стати вхідними воротами для патогенів.
Основні причини розвитку патології
Розуміння причин — ключ до успішної терапії. В умовах стоматологічної клініки Ap-denta ми ділимо етіологічні фактори на кілька груп. Найчастіша причина — одонтогенна, пов'язана з зубами: запущений карієс, пульпіт, періодонтит, ускладнене прорізування зуба мудрості (перикороніт) та пародонтит. Бактерії з кореневих каналів або ясенних кишень з током лімфи мігрують у підщелепні вузли.
Друга за частотою група — тонзилогенна та отогенна: хронічний тонзиліт (ангіна), фарингіт, синусит або отит. Лімфовузли реагують на інфекцію в мигдаликах або середньому вусі. Рідше зустрічаються контактні причини — інфіковані рани обличчя, фурункули або карбункули. Окремо варто виділити специфічні лімфаденіти, викликані мікобактерією туберкульозу або блідою трепонемою (сифіліс), які потребують лікування у профільних спеціалістів. Зниження загального імунітету, авітаміноз (особливо дефіцит вітаміну D, актуальний навіть у сонячній Іспанії через використання сонцезахисних кремів) є сприятливими факторами.
Симптоми та клінічна картина захворювання
Симптоматика безпосередньо залежить від форми запалення — серозної або гнійної. Клінічна картина підщелепного лімфаденіту починається з появи під нижньою щелепою одного або декількох щільних, болючих "кульок". На ранній (серозній) стадії біль ниючий, посилюється при пальпації, вузол рухливий, шкіра над ним не змінена. Загальний стан страждає незначно, температура може залишатися нормальною або підвищуватися до субфебрильної (37,1–37,5°C).
При прогресуванні процесу та переході в гнійну стадію симптоми стають яскравими: біль набуває пульсуючого, смикаючого характеру. Лімфовузол спаюється з навколишніми тканинами (перестає рухатися при промацуванні), шкіра над ним червоніє (гіперемія) та стає гарячою на дотик. Через набряк тканин контури нижньої щелепи можуть згладжуватися. Різко наростають симптоми інтоксикації: озноб, головний біль, слабкість, температура підвищується до фебрильних значень (38–39°C). Якщо на цьому етапі не розпочати лікування, розвивається абсцес або аденофлегмона — розлите гнійне запалення, що вимагає екстреного хірургічного втручання.
Сучасна діагностика в клініці Ap-denta
Діагностика починається з фізикального огляду та пальпації. Досвідчений лікар клініки Ap-denta обов'язково проведе огляд ротової порожнини для пошуку одонтогенної причини — це "золотий стандарт". Для підтвердження діагнозу та виключення іншої патології (пухлини, кісти) призначається інструментальне обстеження. УЗД м'яких тканин шиї та підщелепної ділянки з доплерографією дозволяє оцінити структуру вузла, його розміри, наявність гною (флуктуації) та стан кровотоку.
Лабораторна діагностика включає загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою та ШОЕ, а також С-реактивний білок (СРБ) для оцінки ступеня запалення. При підозрі на специфічний процес можуть бути призначені серологічні тести на ВІЛ, гепатити та туберкульоз. У складних випадках, коли лімфаденіт не піддається стандартній терапії, проводиться тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ) для цитологічного дослідження, щоб виключити онкологічну настороженість.
Ефективні методи лікування та протоколи 2026 року
Лікування підщелепного лімфаденіту завжди етіотропне, тобто спрямоване на ліквідацію первинного вогнища інфекції. Консервативна терапія ефективна на серозній стадії. У клініці Ap-denta ми застосовуємо комплексний підхід: антибіотики широкого спектру (захищені амінопеніциліни або цефалоспорини II–III покоління) з урахуванням локальної резистентності флори в регіоні Аліканте. Тривалість курсу — строго 7–10 днів. Додатково призначаються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) для зняття болю та набряку, а також антигістамінні засоби для зменшення сенсибілізації організму.
Місцеве лікування включає полоскання антисептиками (розчин хлоргексидину або Бурова) та фізіотерапію: УВЧ, лазеротерапія або електрофорез на ділянку запалення. Важливо: прогрівання лімфовузлів без призначення лікаря категорично заборонено — це може прискорити гнійний процес. При формуванні абсцесу показано хірургічне лікування: в умовах малої операційної під місцевою анестезією проводиться розтин вузла, евакуація гною та дренування рани. Після стихання гострих явищ призначаються процедури для розсмоктування інфільтрату.
Профілактика та роль клімату Торрев'єхи
Профілактика лімфаденіту — це, перш за все, санація хронічних вогнищ інфекції. Враховуючи, що основна причина — одонтогенна, необхідно відвідувати стоматолога для профілактичних оглядів не рідше двох разів на рік. Важливо своєчасно лікувати карієс, видаляти зубний камінь та слідкувати за гігієною ротової порожнини. Для пацієнтів з хронічним тонзилітом — промивання лакун мигдаликів та підтримка місцевого імунітету.
Цікаво, що клімат Торрев'єхи (тепле море, сухе повітря) в цілому сприятливий для одужання. Високий рівень інсоляції сприяє виробленню вітаміну D, а морське повітря покращує роботу місцевого імунітету слизових дихальних шляхів. Однак є й нюанси: різка зміна температур (кондиціонер — вулиця) може провокувати загострення ЛОР-захворювань, тому важливо уникати переохолоджень у літню спеку. Підтримання водного балансу також критично важливе для профілактики застійних явищ у лімфовузлах.
Висновок спеціаліста клініки Ap-denta в Торрев'єсі
Лікарі стоматологічної клініки Ap-denta наполегливо рекомендують: не ігноруйте збільшення лімфовузлів під щелепою. Навіть якщо вас нічого не турбує, крім невеликої "кульки", це може бути сигналом хронічного запалення кореня зуба. Ми проводимо повну діагностику з використанням ортопантомограми (ОПТГ) та УЗД, що дозволяє точно визначити причину. Лікування в Іспанії має відповідати європейським протоколам, і ми гарантуємо саме такий підхід. Пам'ятайте: гнійний лімфаденіт лікується тільки хірургічно, тому не доводьте до крайньої стадії. Запишіться на прийом в Ap-denta для профілактичного огляду та будьте здорові!
