Хто такий стоматолог-ортопед у Торрев'єсі, Іспанія? Не просто «зубний технік»
У масовій свідомості стоматолог-ортопед — це лікар, який «ставить коронки». Професійна реальність 2026 року є набагато складнішою та глибшою. Стоматолог-ортопед — це фахівець із реабілітації жувального апарату, інженер біомеханіки та дизайнер посмішки в одній особі. В іспанській системі охорони здоров'я ортопед займає позицію клінічного координатора: саме він визначає, чи можна врятувати зруйнований зуб, який протез замінить втрачений зуб і як конструкція служитиме 15–20 років без ускладнень. На відміну від стоматолога-терапевта, який працює з тканинами зуба (карієс, пульпіт), ортопед працює з формою та функцією зубного ряду як єдиної біомеханічної системи. Відмінність від хірурга є принциповою: хірург видаляє або вживлює імплант, ортопед вирішує, куди і під яким кутом цей імплант має стояти, щоб протез функціонував правильно. З 2024 року в Каталонії та Валенсійському співтоваристві діє обов'язковий протокол спільного планування (хірург + ортопед) до будь-якого втручання. Без ортопедичного шаблону імплантацію не розпочинають.
У кого виникає потреба в ортопеді? Портрет пацієнта
Ортопедична патологія не має віку. Так, пік звернень припадає на вік 45–65 років, коли компенсаторні можливості емалі та дентину вичерпані, а старі пломби та коронки відпрацювали свій ресурс. Однак у практиці Ap-denta в Торрев'єсі дедалі частіше зустрічаються пацієнти віком 28–35 років із ранньою втратою жувальних зубів через агресивні форми карієсу, бруксизм або невдале ендодонтичне лікування в минулому. Окрема категорія — пацієнти 55+ , які переїхали на узбережжя. Як правило, вони вже мають ортопедичні конструкції, встановлені 10–15 років тому в країнах Північної Європи або Великобританії. Матеріали цих конструкцій (кобальт-хром, акрилові наплавки, неякісна кераміка) вступають у конфлікт із кислим середземноморським середовищем. Виникають хронічні гінгівіти, рухливість опорних зубів, сколи облицювання. Потреба в ортопеді тут — не естетична, а сануюча. За статистикою Колегії стоматологів Аліканте (2025), 41% первинних ортопедичних прийомів у пацієнтів старше 50 років закінчується повною заміною старих протезів за медичними показаннями.
Причини звернення та симптоми: коли ортопед необхідний
Пацієнт приходить до ортопеда не з діагнозом, а з наслідками. Найчастіші причини візиту у 2026 році: руйнування коронкової частини зуба більш ніж на 50% при живому корені; скол стінки зуба під старою пломбою; відсутність зуба (одного або кількох); рухливість мостоподібного протеза; незадовільна естетика посмішки, яку терапевт не може виправити пломбуванням. Симптоми, які не можна ігнорувати: гострий край зуба, що травмує язик або щоку; зміна кольору зуба під коронкою (ознака мікропідтікання); кровоточивість ясен навколо штучної конструкції; відчуття, що зуб «виріс» або став рухливим. Важливо розуміти: ортопед не лікує карієс і не видаляє нерви. Але саме ортопед приймає рішення — зберегти зуб чи видалити його на користь імплантації. Це рішення останнього рубежу, і в Іспанії воно юридично закріплене за лікарем-ортопедом.
Діагностика в ортопедії: від гіпсу до мікронної точності
Діагностичний протокол іспанського ортопеда у 2026 році базується на трьох опорах. Перша — візуальний огляд і пальпація. Оцінка біотипу ясен, лінії посмішки, ступеня стирання емалі. Друга — рентген-діагностика. Ортопантомограма (ОПТГ) дає оглядову картину, але для планування імплантації або складних реставрацій потрібна конусно-променева комп'ютерна томографія (КПКТ) з побудовою тривимірної моделі щелепи. Роздільна здатність сучасних томографів в іспанських клініках дозволяє бачити кісткові структури з кроком 0,125 мм. Третя — цифрове протоколювання. Внутрішньоротові сканери (Medit, 3Shape, Primescan) повністю витіснили класичні зліпочні маси в Торрев'єсі. Сканування триває 2–3 хвилини, виключає блювотний рефлекс і дає віртуальну модель з точністю 7–10 мікрон. Ці дані передаються зубному техніку через захищені хмарні платформи. Четвертий, необов'язковий етап — функціональна діагностика. При підозрі на бруксизм або дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба ортопед призначає електроміографію або аксіографію. Без цього протезування у пацієнтів із парафункціями приречене на ранні сколи та розцементування.
Ступені тяжкості: як ортопед класифікує втрату зубів
В іспанській ортопедичній школі прийнята класифікація дефектів зубних рядів за Кеннеді (адаптація 2022 року). І клас — двосторонні кінцеві дефекти (немає зубів з обох боків у кінці ряду). ІІ клас — односторонній кінцевий дефект. ІІІ клас — односторонній включений дефект (зуби є з обох боків від відсутнього). IV клас — включений дефект переднього відділу, що перетинає середню лінію. Від класу безпосередньо залежить вибір конструкції: бюгель, міст, імплантація або їх комбінація. Ступінь тяжкості оцінюється не лише за кількістю відсутніх зубів, а й за станом опорного апарату. Якщо опорний зуб має рухливість II–III ступеня, він не може бути опорою моста — потрібна іммобілізація шиною або перехід на імплантацію. Також оцінюється висота міжальвеолярного простору — при її зниженні менш ніж 4 мм протезування вкладками або коронками неможливе без хірургічного збільшення.
Лікування: що робить ортопед, а що — інші спеціалісти
Тут критично важливе розмежування. Стоматолог-ортопед особисто виконує: препарування (обточування) твердих тканин зуба під коронку або вкладку; зняття відбитків (сканування); примірку каркасів та готових конструкцій; фіксацію протезів на постійний цемент; корекцію знімних протезів у порожнині рота; перебазування. Ортопед не робить: видалення зубів, розкриття абсцесів, лікування карієсу, ендодонтію (чистку каналів), хірургічну імплантацію. Однак ортопед планує позицію імпланта задовго до операції. За допомогою КПКТ та віртуального моделювання він виготовляє хірургічний шаблон — напрямну, за якою хірург встановлює імплант строго у задану позицію. Це називається протезно-орієнтована імплантація, і в Іспанії вона стала обов'язковою з 2023 року. Також ортопед проводить авторський нагляд: після фіксації конструкції пацієнт залишається на диспансерному обліку у свого ортопеда, який контролює гігієну та стан протеза через 3, 6 та 12 місяців.
Профілактика в ортопедії: продовження життя конструкцій
Іспанський протокол профілактики ортопедичних ускладнень будується на трьох рівнях. Первинна профілактика: грамотне планування з вибором біосумісних матеріалів на етапі діагнозу. Ортопед зобов'язаний попередити пацієнта: діоксид цирконію не окислюється, металокераміка окислюється завжди, різниця лише в часі. Вторинна профілактика: навчання гігієні. Пацієнт з коронками повинен використовувати іригатор та суперфлоси. Для знімних протезів обов'язкові щоденні ванночки з антисептичними таблетками (Corega, Protefix). Третинна профілактика: регулярне перебазування. Знімний бюгельний протез при втраті кісткової тканини перестає прилягати до ясен. Іспанський протокол приписує перебазування кожні 6 місяців протягом перших двох років, далі — 1 раз на рік. Якщо цього не робити, протез балансує, травмує слизову, прискорює атрофію щелепи. Середній термін служби бюгеля при дотриманні профілактики — 7–10 років, без неї — 3–4 роки.
Локалізація: іспанська специфіка роботи ортопеда
Робота стоматолога-ортопеда в Торрев'єсі має об'єктивні відмінності від роботи в Москві, Лондоні чи Берліні. Кліматичний фактор. Висока вологість, середньорічна температура +19°C, активне сонце 320 днів на рік — ідеальні умови для розмноження капноцитофагів та анаеробної флори. У пацієнтів, які постійно проживають на узбережжі, pH ротової рідини зміщений у кислий бік (6,3–6,5 проти нейтрального 7,0 у континентальній Європі). Це прямий показ до відмови від металів на користь цирконію та високоміцної кераміки. Демографічний фактор. Торрев'єха — один із найбільших центрів імміграції північан на південь. Ортопеди Ap-denta щодня стикаються з поліморбідністю: остеопороз, цукровий діабет 2 типу, прийом антикоагулянтів у вікових пацієнтів. Ці стани подовжують строки остеоінтеграції імплантів та вимагають більш щадних протоколів препарування. Юридичний фактор. Іспанія вимагає від ортопеда обов'язкової інформованої згоди з перекладом на рідну мову пацієнта. У Торрев'єсі це англійська, німецька, французька, нідерландська, скандинавські мови. Лікар зобов'язаний пояснити терміни служби, ризики та альтернативи.
