Двоетапна імплантація зубів у Торрев'єсі, Аліканте

Що таке двоетапна імплантація і чому це золотий стандарт стоматології?

Двоетапна імплантація зубів є класичним, найбільш вивченим та надійним протоколом відновлення втрачених зубів. На відміну від експрес-методик, цей підхід розділений у часі на два ключові етапи: хірургічне вживлення титанового кореня та подальше протезування після його повного приживлення. Цей метод дозволяє досягти максимальної остеоінтеграції — процесу зрощення поверхні імплантату з кістковою тканиною щелепи. В умовах м'якого середземноморського клімату Торрев'єси, де високий рівень інсоляції та вологості, особлива увага приділяється захисту імплантату на етапі загоєння, і класичний протокол забезпечує цей захист герметичним ушиванням під ясна. Це гарантує стабільний результат незалежно від зовнішніх факторів та способу життя пацієнта.

Показання до двоетапної імплантації та кому вона підходить

Процедура показана при різних клінічних ситуаціях, коли потрібне надійне та довговічне відновлення зубного ряду. Основні показання включають одиничні дефекти (відсутність одного зуба), відсутність кількох сусідніх або розрізнених зубів, а також повну адентію (відсутність усіх зубів на одній або обох щелепах). Особливо рекомендована класична двоетапна імплантація при тонкому фенотипі ясен (менше 2 мм), оскільки вона дозволяє сформувати гарний та щільний контур слизової навколо коронки. Метод не має обмежень за віком, якщо загальний стан здоров'я пацієнта дозволяє проводити хірургічне втручання. В Іспанії, де значна частина населення — люди старшого віку, які переїхали на узбережжя, цей протокол є пріоритетним завдяки своїй передбачуваності та високій виживаності імплантатів (понад 98% за даними Європейської асоціації остеоінтеграції на 2026 рік).

Діагностика: від комп'ютерної томографії до 3D-планування

Успіх лікування починається з ретельної діагностики. У клініці Ap-denta в Торрев'єсі ми використовуємо обов'язкову комп'ютерну томографію (КТ) для отримання тривимірного зображення щелепно-лицевої ділянки. Це дозволяє з високою точністю оцінити щільність, висоту та ширину кісткової тканини, а також визначити анатомічно важливі структури — розташування нижньощелепного нерва та гайморових пазух. На основі даних КТ проводиться віртуальне 3D-планування операції та виготовляються індивідуальні хірургічні шаблони. Такий підхід гарантує встановлення імплантату в найбільш оптимальне положення з точки зору біомеханіки та естетики, зводячи до мінімуму хірургічні ризики. Ми також проводимо комплексну оцінку стану ротової порожнини: санацію, лікування карієсу та професійну гігієну для мінімізації патогенної мікрофлори перед операцією.

Підготовчий етап: створення умов для остеоінтеграції

Не всім пацієнтам можна одразу приступити до імплантації. Якщо з моменту видалення зуба минуло більше 4 місяців, часто розвивається атрофія (резорбція) кісткової тканини. У таких випадках потрібна остеопластика — операція з відновлення об'єму кістки. На верхній щелепі, поблизу гайморових пазух, проводиться синус-ліфтинг (відкритий або закритий) із підсадкою кістковопластичного матеріалу. Ці процедури є окремими хірургічними втручаннями і потребують періоду загоєння від 2 до 6 місяців. Тільки після повної реабілітації тканин ми переходимо до першого етапу імплантації. Такий підхід забезпечує високу первинну стабільність імплантату, що є критичним фактором для успішної остеоінтеграції, особливо в умовах підвищеного жувального навантаження.

Етапи лікування: хірургічний протокол крок за кроком

Перший хірургічний етап проводиться під місцевою анестезією або, за бажанням пацієнта, в стані медикаментозної седації. Хірург-імплантолог відшаровує слизово-окісний клапоть, формує в кістці точне ложе за допомогою свердел та вкручує імплантат. На нього встановлюється заглушка, яка запобігає вростанню тканин всередину, після чого ясна зашиваються наглухо. Вся маніпуляція займає від 20 до 40 хвилин. Далі слідує період очікування, необхідний для зрощення імплантату з кісткою: для нижньої щелепи цей термін становить 2-4 місяці, для верхньої — до півроку. У цей час пацієнту можуть бути виготовлені тимчасові знімні або незнімні (з опорою на сусідні зуби) протези, які не навантажують встановлений імплантат та зберігають естетику посмішки.

Другий етап: формування ясен та підготовка до протезування

Після завершення періоду остеоінтеграції проводиться другий хірургічний етап, який є менш інвазивним. Під місцевою анестезією хірург робить мікророзріз, видаляє заглушку та встановлює формувач ясен. Цей компонент підіймає м'які тканини, створюючи навколо себе рівний та щільний контур, який у майбутньому оточуватиме зубну коронку, імітуючи природну ясенну борозенку. Процедура займає близько 15 хвилин. Для повного формування естетичного контуру слизової потрібно приблизно 10-14 днів. Цей етап критично важливий для досягнення високого косметичного результату, особливо у фронтальній зоні посмішки, і дозволяє уникнути ефекту "синюшності" або западання ясен у майбутньому.

Протезування: від абатмента до фіксації коронки

Фінальний ортопедичний етап починається із заміни формувача на абатмент — проміжну ланку, яка з'єднує імплантат з коронкою. Після фіксації абатмента знімаються високоточні зліпки для виготовлення постійної конструкції. У своїй роботі ми використовуємо матеріали, що забезпечують високу естетику та біосумісність. Для відновлення одного зуба застосовуються коронки з діоксиду цирконію або кераміки, які ідеально передають оптичні властивості натуральної емалі. При відсутності кількох зубів поспіль виготовляються мостоподібні протези з опорою на імплантати. Готова конструкція фіксується через тиждень після зняття зліпків. Пацієнт отримує повністю відновлену функцію жування та природну, гарну посмішку, яка прослужить десятиліття при правильному догляді.

Переваги та недоліки класичної методики

Головна перевага двоетапної імплантації — її передбачуваність та мінімальний ризик відторгнення. Повна ізоляція імплантату від ротової порожнини та відсутність жувального навантаження в період загоєння зводять до нуля ризик периимплантиту на ранніх стадіях. Це універсальний протокол, який підходить для більшості клінічних ситуацій і дозволяє використовувати будь-які системи імплантатів, включаючи преміальні бренди Straumann, Alpha Bio, MIS або Neodent. Недоліком є загальна тривалість лікування (від 4 до 8 місяців і довше при необхідності кісткової пластики), а також необхідність проведення двох окремих хірургічних втручань. Однак для пацієнтів, які цінують надійність та довговічність, ці часові витрати повністю виправдані кінцевим результатом.

Реабілітація та рекомендації після імплантації

Після встановлення імплантатів та протезів пацієнту необхідно дотримуватися певних правил для довгострокового успіху. В перші дні після операції рекомендується щадна дієта та ретельна, але обережна гігієна порожнини рота з використанням антисептичних ополіскувачів. У довгостроковій перспективі догляд за імплантатами не відрізняється від догляду за власними зубами: регулярне чищення, використання іригатора та обов'язкові профілактичні огляди у стоматолога. У клініці Ap-denta ми рекомендуємо проходити професійну гігієну не рідше одного разу на 6 місяців для контролю стану ясен та видалення зубного нальоту. Завдяки м'якому клімату та великій кількості сонця в Торрев'єсі, реабілітація часто проходить швидше, однак ми не радимо зловживати сонячними ваннами в перший тиждень після хірургії, щоб уникнути набряку м'яких тканин.

Протипоказання до двоетапної імплантації

Незважаючи на універсальність методу, існує ряд протипоказань, які поділяються на абсолютні та відносні. До абсолютних належать тяжкі некомпенсовані стани: хвороби крові (порушення згортання), злоякісні пухлини, тяжкі аутоімунні та психічні розлади, а також нещодавно перенесені інфаркт або інсульт. Відносні протипоказання — це стани, які можна скоригувати: декомпенсований цукровий діабет, гострі запальні захворювання ясен (гінгівіт, пародонтит), куріння, вагітність та період лактації. У цих випадках лікування відкладається до стабілізації стану. Важливо, що такі особливості, як літній вік або наявність остеопорозу, не є суворим протипоказанням, але потребують ретельного передопераційного планування та вибору відповідних протоколів.